Методична скарбничка

У молодшому  шкільному  віці продовжують розвиватися основні пізнавальні властивості і процеси ( сприймання, увага, пам'ять, уява, мислення і мовлення). Наприкінці його вони перетворюються на вищі психічні функції, яким властива довільність та опосередкованість. Цьому сприяють основні види діяльності дитини цього віку у школі і вдома : навчання, спілкування, гра, художня діяльність, праця…

Розвиток уваги молодшого школяра

У молодших школярів уже формується довільна увага. Цьому сприяє чітка організація їх дій за зразком, а також дій, якими вони можуть керувати і які можуть контролювати. Протягом перших двох років  навчання у школі увага дітей ще не стійка. В 1-2 класах її стійкість вища при виконанні зовнішніх дій і нижча при виконанні розумових. Тому в їх навчальній діяльності мають чергуватися розумові заняття із заняттями зі складання схем, малювання, креслення.

Розвиток  пам’яті

У молодшому шкільному віці інтенсивно розвивається довільна пам'ять ,хоча мимовільна теж активно використовується. Довільне запам’ятовування буває найпродуктивнішим тоді, коли запам’ятовуваний матеріал стає змістом діяльності школярів. Під впливом навчання у цьому віці активно формується логічна пам'ять , яка відіграє основну роль у засвоєнні знань. Найважливішими прийомами керування пам’яттю є повторення, організовування матеріалу, створення мислених образів, пошук інформації в пам’яті . Розвитку пам’яті  сприяє вивчення віршів, виконання завдань на спостереження, розповіді.

Розвиток  уяви

У початкових класах збагачуються й урізноманітнюються витвори уяви дитини, збільшується швидкість утворення образів фантазії. Спочатку уявлювані образи розпливчасті, але згодом вони стають точнішими і чіткішими. На початку навчання для виникнення образу необхідна опора на конкретний предмет ( наприклад, опора на картинку при описі чи розповіді ), далі розвивається опора на слово, яке є передумовою мисленого створення нового образу ( написання твору за розповіддю вчителя, прочитаною книгою).

Розвиток мислення

Логічне мислення, будучи вищою мірою інтелектуальної діяльності дитини, проходить тривалий шлях розвитку. На ранніх етапах учень нагромаджує чуттєвий досвід і привчається розв'язувати практичним шляхом ряд конкретних, наочних завдань. Засвоюючи мовлення, він набуває можливості формулювати завдання, ставити питання, будувати докази, розмірковувати і робити висновки. Дитина оволодіває поняттями і рядом розумових дій. Логічне мислення (вміння роздумувати) має велике значення не тільки для засвоєння навчальної програми, а й для уміння  застосовувати ці знання в розв'язанні як стандартних, так і нестандартних завдань. У процесі шкільного навчання мислення дітей продовжує розвиватися, головною рисою його стає спрямованість на оволодіння знаннями основ наук. К.Д.Ушинський стверджував , що дитина мислить образами, звуками, барвами..

Правильно підібрані і добре організовані ігри, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам'яті, уваги сприяють усесторонньому, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості. Гра - це "чарівна паличка", з допомогою якої можна навчити дитину читати, писати, і, головне, мислити, винаходити, доводити. Важливо, щоб гра захоплювала і була доступною, щоб у ній був елемент змагання, якщо не з кимось, то, принаймні, з самим собою. Інтерес до гри, до розв'язування задач, що вимагають активного мислення, з'являється не завжди і не у всіх дітей зразу, і тому пропонувати такі ігри треба поступово, не здійснюючи тиск на дітей. Природа гри (і розвиваючих) така, що при відсутності абсолютної добровільності вона перестає бути грою. Грою можливо захопити, змусити гратися неможливо.

Розвиток мовлення

 Мовлення ─ важливий засіб спілкування, обміну думками і почуттями між людьми, передачі та засвоєння інформації. З перших днів шкільного життя у дитини виникає потреба у спілкуванні ─ вміння говорити правильно, красиво, логічно. Вміння говорити здавна привертало увагу людства. Про це яскраво свідчить народна педагогіка, в якій питання мови й мовної підготовки людини займає одне з центральних місць.

Гра в початковій ланці є засобом пізнання навколишнього світу і себе в ньому, усвідомлення дітьми мети своєї діяльності, опредмечування абстрактних понять, розвитку творчої уяви та здібностей, встановлення людяних взаємин.

 В початкових класах тільки гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається.

 Але якщо спочатку учень зацікавлюється лише грою, то дуже швидко його починає цікавити навчальний матеріал, пов'язаний з нею. У дитини виникає потреба вивчити, зрозуміти, запам'ятати цей матеріал (тобто вона просто почне готуватись до гри з метою не програти).

У своїй роботі намагаюся обирати такі форми і методи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають зацікавленість та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності. Велику роль у навчально-виховному процесі відіграє розвиток уваги молодших школярів. К. Д. Ушинський колись правильно зазначив, що увага це "ті двері, через які проходить все, що входить в душу людини із зовнішнього світу".

Пропоную гру "Добре-погано".

Одна група дітей знаходить в об'єкті "ЗИМА" позитивні риси, а інша - негативні.

 Позитивні:

 1. Сніг - можна грати в сніжки, кататися на санчатах.

 2. Можна ліпити снігову бабу.

 3. Є можливість кататися на ковзанах, грати в хокей.

 Негативні:

1. Руки взимку під час гри мерзнуть, стають мокрими.

 2. Можна під час гри розбити носа, зламати клюшку.

 Такі вправи вчать дітей бачити як позитивні, так і негативні сторони явищ, застерігають їх від негативних проявів, вчать прогнозувати і передбачати наслідки життєвих ситуацій.

Крісло мрійника «Якби я був…, то…»

Діти отримують завдання:

- продовжити початий текст: «Якби я був твариною, то я б був…, «Якби я був рослиною, я б був…;

- скласти казку на тему: «Розповідь хворого зуба», «Розповідь краплинки», та інші.

- домислення подій, які могли б передувати зображеним.

- домислення подій, які могли б продовжити розповідь про героїв оповідання.

- придумування різних варіантів закінчення оповідання.

- введення у твір нових подій і персонажів.

- відгадування загадок про добре знайомі об’єкти і складання за аналогією власних

Також у своїй роботі використовувала невеличкі відео мультфільми про небезпечні предмети , що дуже зацікавило дітей.

Отож, молодший шкільний вік є періодом інтенсивного психічного та особистісного розвитку.